Опубліковано в Залишити коментар

Подивіться на нитку як на технологічний і важливий продукт, на якому немає сенсу економити !

Мене звати Рибас Валерій, я є співзасновником єдиної в Україні  фабрики ниток «Барва» і  одночасно директором ТОВ ТК-Фурнітура».

Мій досвід роботи становить вже понад 30 років в сфері легкої промисловості.

   Мотивом для написання цієї статті стали численні   перемовини з потенційними  покупцями швейних ниток.  Мої аргументи  не чули і не розуміли через брак знань і досвіду.  У підсумку перемовини заходили  в глухий  кут. Маю надію, що читачі  володіють  базовими знаннями про головні параметри швейної нитки! Ви ж володієте? 

 Тож розпочнімо!

Для розуміння стану речей у сфері ниток, я трішки часу приділю нашій  українській новітній історії.

       Кілька тижнів потому ми відсвяткували 30 років Незалежності України,  в наслідок чого ми опинилися в ситуації 100% залежності по імпорту  швейної  нитки.  Власного виробництва  в Україні  не існувало, Нікопольський хб комбінат  виробляв тільки швейні нитки  з бавовни,  як супутній продукт .  А цілих 3  ниткових комбінати  були зосереджені в Санкт-Петербурзі в РФ. Вони були розраховані на потреби легкої  промисловості всього Союзу.  Для довідки, доля швейних  підприємств  УРСР в загальному обсязі  становила 40 %. 

   Моє легпромівське життя почалося  майже через рік з вересня 1992 року мені , інженеру – машинобудівнику  прийшлось покинути роботу за кульманом  і перейти  на  нову роботу  в молоде приватне підприємство  по пошиву пуховиків.   Там пройшли мої перші університети  по  розумінню  швейної нитки.  Найбільшим дефіцитом тоді була наявність якісних ниток, особливо  в трендових  кольорах.   Якщо не знаходили потрібне,  шили  «лескою». Уявіть  якість виробів зшитими «лескою»?

Хто розкаже, що трапилося в процесі носіння таких курток, хоча би версії? За місяць шви розходилися.

       Щастям було знайти армовану  нитку 45ЛЛ  з С-Петербургу, а про наявність європейських  брендів, навіть не здогадувалися.  Звісно, свято місце порожнім не буває  і  в Україну пішов  потік штапельних ниток  з поліестру 40/2 з Китаю,  на фоні  радянських ниток це був космос. Першими завоювали ринок  777 ки , бренд який  і дотепер не втрачає свою актуальність. Так нас навчили перераховувати ярди в метри!  

    Звісно, більшість ниток постачалися з РФ .  А ще були  підприємства, які шили по давальницькій схемі, на ринки Західної  Європи. Вони  мали  щастя працювати  якісними  німецькими нитками, які  з часом почали   потрапляти  на внутрішній ринок через скидання  залишків, а незабаром відкрилися і представництва відомих брендів .

      З вересня  1999 року  я очолив новостворене підприємство  ТК-Фурнітура,  основним продуктом  реалізації  якого, стали  швейні нитки.  Критеріями вибору нитки були радянські  ГОСТи , ми по них перевіряли  і порівнювали нитки різних виробників  на розрив, на врівноваженість,  на сухе тертя, на текси тощо. Але по факту пошиття, швейники  обирали  нитку  на свій особистий розсуд. 

Ми змінювали виробників,  розширювали асортимент,  але завжди знаходилась причина  по якій ми не могли задовільнити  клієнта : не влаштовувала цінова політика, якість  чи брак, к-ть в наявності.  А на додачу війна, яка примусила переглянути  бізнес-відносини з російськими  партнерами,  і як  наслідок, наші швейники почали відмовлятися від російських ниток,  які були основним  товаром в нашому асортименті!

       Тому з грудня 2016р. було засновано підприємство – фабрика ниток «Барва» , а з грудня 2017 року були запущені технологічні процеси  по виробництву нитки.

      З січня 2018 року випуск швейних ниток  встав на потік .  Нам прийшлось  пройти  складний шлях  від несприйняття продукту до визнання.  В ході спілкування  з  виробниками прийшло  розуміння  що ГОСТ, тепер  ДСТУ- це своєрідний  нормативний документ, який  унормовує номери , матеріал і  фізико-хімічні властивості ниток, але жодного слова не було написано про (на наш погляд, найважливіший показник) своєрідне  «октанове»  число.  Якщо прирівняти  нитку  до бензину. 

Нагадаю – це умовний показник, що характеризує здатність палива забезпечити без детонаційну роботу двигунів внутрішнього згорання із примусовим запаленням.  А як це буде по відношенню до нитки?  

 Ми бачимо на стелах  авто-заправок  розмаїття марок  бензину,  дизелю, газу і обираємо те чи інше  пальне  виключно з рекомендацій які вказані в паспорті авто.  Але  жоден швейник  не запитає: « А дайте нитку подібну до 95 Євро бензину»

  А які ж основні  мотиви  вибору нитки у більшості сучасних швейників?   Хто скаже свої  критерії вибору?

– ціна;

– універсальність;

– сильна або слабка – перевіряють  розриваючи руками

– зовнішньо виглядає:  гладка чи  мохната

Я не  хочу нікого образити, але  хотілося, щоб у виборі нитки  стояли наступні принципи:

  • Конструкція і дизайн  виробу –  це  матеріал, міцність,  колір
  • Технологічність    –    швидкість пошиття, робота на спецмашинах
  • Ціна – за  метри або за кілограм, а не котушки
  • Логістика

      Тепер, я  поясню,  чому саме такий порядок, а не інакше.

Кожен виріб має своє призначення  і  свій дизайн.   Візьмемо за приклад  літньо-польовий костюм  для ЗСУ. Конструктором було закладено, силові і зовнішні шви  прошиваються ниткою  з категорії – армована з поліестру, товщиною не менше 42текс з розривним навантаженням неменше ніж 1800кгс. Колір хакі  по Понтону.  Обметувальні   шви  виготовити  ниткою з категорії штапельна  з поліестеру, товщиною  30текс з розривним навантаженням неменше ніж 900  кгс.   Колір хакі  по Понтону.  Все зрозуміло.

А що робити з технологічністю?  Який параметр тут порівнювати?

       Повірте, Ми на початку зробили нитку, яка відповідає  всім вищезгаданим параметрам,   але проблема, вона не шила, не тримала швидкості, рвалася.  Рвався і відносно дешевий сегмент аналогів з Китаю, але трохи рідше за нашу нитку.  І тут наші погляди були  спрямовані  до  аналогів з Європи.  За високою ціною і шиють бездоганно.  

    Ми проводили багато експериментів з різними нитками і голками. Прошивали на різних швидкостях, різної щільності тканини, до тих пір поки я не отримав в свої руки ось цей кишеньковий довідник по голкам від фірми Шметц.  Гортаючи сторінки, я побачив заголовок «Обрив  нитки», в ньому  надруковано малюнок  голки з температурами , де найвищий градус -340 був  позначений на вушку і це при роботі без нитки  .  А в самому розділі записано: «є три компоненти  що впливають  на обривність –це голка, нитка і тканина або інші матеріали. 

      Результати наших експериментів тільки підтвердили слова з довідника, тому я переконаний, що наша робота не була марною, адже ми накопичили досвід та нарешті виявили причину обривів!  Тільки німецькі спеціалісти дійшли до своїх висновків через вивчення поведінки голки, а ми  через роботу нитки різної якості на різних голках і тканинах різної щільності.

      Головним фактором обривів нитки була  висока температура, яка виникала під час  тертя голки по матеріалу, а на додачу температуру збільшувала ще і жорстка нитка.  В нашому випадку вона працювала, як наждачний папір. Чому?  Під час кольорування ниток з поліестру , барвник  і висока температура  надають нитці – жорсткості і навіть кількість замащувача не вирішує  питання. Ми  знайшли вирішення  цієї проблеми.   А головне, визначили метод і прилад за допомогою якого можна легко і швидко заміряти  показник тертя на швейній машині, коли нитка проходить шлях від бобіни до голки.  Це простий побутовий динамометр.

Ми проводили практичні випробування в процесі яких були виявлені залежності показників та сама методологія визначення «октанового» числа для ниток! За базу ми взяли  прямострочну швейну машинку, налаштували на потрібний  стібок , після  витягували кінчик нитки з голки  зав’язували петлю і протягували  за допомогою динамометра та фіксували показники.

        Ви мене запитаєте, а де еталон на який би рівнялися  показники. І будете праві, він є.

На початку я казав про нитку європейських виробників. Так от, ми брали їхню нитку за еталон в співставимих  номерах.

У підсумку ми прийшли до висновку, що «октанове число» – це співвідношення сили протягування до сили  розриву .  Тобто, якщо штапельна нитка товщиною в 30 текс  має

розривне  навантаження в 1000гр., то бажана сила протягування буде до 100гр. Тобто в межах

10% від сили розриву.  Таким чином ми нитку сегментували на 3 види:

  • До 10%- це нитка  високого порядку, 
    • від 11% до 20% середнього  
    • все що вище – нитка низького рівня.

             Висновок: чим легше нитка протягується по всім механізмам машинки тим вища швидкість пошиття.

        Тепер ви маєте уяву про технологічність  і кожен для себе може  визначити чим ви шиєте.

Орієнтир « Барви» – 10% .

А тепер приклади.

         Я маю підприємство, яке виробляє бейки, корсажі, тапки і тактичне армійське спорядження. Використовує нитку  всіх типів : штапельну, армовану, мультифіламентну.

Керівник самостійно визначав яку нитку купувати для пошття того чи іншого виробу.

Методом проб він прийшов самостійно до простого висновку, дешева нитка не економія, а збиток. При пошитті, наприклад, тапок він спочатку використовував штапельну нитку ціною 30грн.  5000м.- продуктивність  становила за зміну 300пар, при переході на армовану нитку за ціною у 2-а рази вищою за штапельну продуктивність стала 400пар. Норма витрат на одну пару нитки становить приблизно 10 метрів ціною  6коп. в першому варіанті. При всій вартості тапка 15грн. 12коп. в другому варіанті. Висновки зробіть самі, а директор обрав 2-й варіант.

          В даний час в Україні  є  багато підприємств, які мають стьобальне обладнання,  як нове сучасне  човникового стібка під шпульку, так і  старіше з використанням кокона, також  машини ланцюгового стібка. Це досить дороге обладнання  і воно потребує нитки під яку обладнання було сконструйоване.  Машини з коконом спроектовані  під армовану нитку, під човник як армовану так і мультифіламентну, а ланцюгового стібка під мультифіламент.

          Одне  з подібних підприємств вирішило економити на нитках і була дана команда  відділу закупки  купити дешево.  Шляхом проб і помилок  вони купують у нас  вишивальний поліестер №120 Китай і 150/2 виробництва “Барва”.  Я не знаю, що купували до того, але ціна метра першої нитки становила 1,6 коп  , а другої   2,2 коп          

У підсумку проблема – нитка рветься на процесах, ідуть скарги до нас. Починаємо розбиратися . По факту вони поставили №120 на верх, а 150/2 на низ.  По всім швейним правилам повинно бути навпаки і на питання- чому так… отримуємо відповідь: « немає  контролю нижньої нитки, 120 часто рветься, як наслідок  зупинки, брак і неможливо вчасно побачити обрив. Тому, ми 150 ставимо на низ , а верхню 120 контролює датчик обриву».  Я зв’язуюсь з механіком і питаю навіщо такі складнощі, якщо на верх і на низ є можливість  поставити  150. У відповідь : «менеджер сказав дорого».  Ціна  математичної економії на нитках, на одному метрі   простьобаної тканини становила приблизно  50 коп.!!!!!! ?????

       Як ви гадаєте, це дійсно економія?

 В результаті пояснень  вони все таки дослухалися до наших аргументів і вже  майже рік ми працюємо з ними без рекламацій.  Працюють 150/2 і зверху і знизу  продуктивність зросла на 30%

        Ще один приклад.

 Відоме в Україні  підприємство з іноземними інвестиціями  довгий час не йшло з нами на контакт. Ми надсилали зразки, комерційні пропозиції до поки я не вийшов безпосередньо на керівника з пропозицією провести на виробництві презентацію наших ниток. Дозвіл я отримав і в один з днів я з нашим технологом прибули  на виробництво.

За нашою методологією були проведені порівняльні заміри ниток, які у них стояли на процесах, і наших зразків.  Я був приємно вражений показниками, вони були від ниток європейського виробника кращі  на 10%. Після ми вже на спец машинах  поставили аналоги наших ниток і до тепер вони стали постійними покупцями, а економія в закупках на місяць , в залежності від кількості становить  від 30до 40тисяч гривень.

       Ціна  нитки!

 На початку я казав, що сьогодні наші швейники орієнтуються на ціну бобіни.

В силу поліваріантності нашої української системи оподаткування де є загальна система з ПДВ, ФОПи 1,2,3 категорії, говорити про рівність правил в ціноутворенні не доводиться.  Своєрідна узаконена оптимізація податків.  Сіре ввезення по зменшеній ціні.  А в додачу ще і постійні ігрища, хто менше намотає нитки на шпульку, а про технологічні показники я мовчу.

        Я вже не кажу, що таким чином вбивається власний ринок , власний виробник. Ви ж як виробники також бажаєте чесної конкуренції в боротьбі з контрабандою за власний  ринок.

         До створення ФН “Барва” ми 100% залежали від імпорту, а це означало поставку потрібного кольору і номеру нитки в потрібних кількостях чекати до 3 місяців , сьогодні ви маєте можливість планування  виробництва, хоча би в межах місяця. Ми маємо сьогодні 380 кольорів ниток в основних категоріях, у разі потреби швидко в межах 5 робочих днів виконати замовлення на колір.  На ваше побажання  маємо можливість намотувати нитку від 5 гр. до 1000гр.

Ми надаємо вам  можливість вибору і сервісу.  Подивіться на нитку як на технологічний і важливий продукт, на якому немає сенсу економити керуючись тільки ціною.  І нарешті, полюбіть  ваших швачок, вони варті того, щоби шити якісними технологічними нитками, і віддячать вам продуктивністю.

Контакти:

044 507-17-00, 044 531-93-39
067 502-01-95, 050 384-72-74
manager@tk-furnitura.com.ua
shop.tk-furnitura.com.ua
tk-furnitura.com.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *