Опубліковано в Залишити коментар

На Черкащині – у текстильному серці України відбувся галузевий бізнес-форум

У Черкасах відбувся галузевий бізнес-форум легкої промисловості «У текстильному серці України: Черкащина». Асоціація «Укрлегпром» за підтримки Черкаської ОДА провела захід у вже традиційному та дієвому форматі «УКРЛЕГПРОМ: Промисловий діалог з владою». Він має на меті привернення уваги Уряду, народних депутатів, регіональної влади та громадськості до питань, що хвилюють бізнес

У заході взяли участь керівники провідних промислових підприємств легкої промисловості та дизайнери Черкащини, представники галузевих навчальних закладів, керівники місцевих податкових і митних органів, обласного центру зайнятості, ЗМІ. Під час форуму була представлена експозиція зразків продукції місцевих підприємств. До діалогу з галузевим бізнесом залучились: народні депутати України Микола Задорожній, Максим Дирдін, Тетяна Циба, Олег Арсенюк, очільниця урядового Офісу розвитку підприємництва та експорту Тетяна Міськова. Учасників Форуму напередодні професійного свята – Дня працівників легкої промисловості особисто привітав Голова Черкаської області Олександр Скічко, відзначив, що йому сподобалась влучна назва заходу, бо Черкащина, дійсно, у серці України і має давні традиції розвитку текстильної та легкої промисловості. «Саме тут її потрібно розвивати. Маємо в області понад 70 підприємств, що працюють у цій сфері. Пандемія коронавірусу додала проблем легпромівцям. Утім виробники змогли швидко переорієнтуватися до потреб сьогодення і почали відшивати засоби індивідуального захисту. «А от на «ЧШК» навіть розробили тканини з найвищим ступенем захисту від COVID-19», – сказав Олександр Скічко.

У своєму виступі Президент-голова правління Асоціації “Укрлегпром» Тетяна Ізовіт поінформувала учасників черкаського Бізнес-форуму про можливості зростання для легкої промисловості та розвитку регіону, зробивши акцент на децентралізацію. Пані Тетяна звернула увагу представників влади та народних обранців на особливу роль Сектору, що працює для ЛЮДИНИ. Адже це – товари народного споживання, що задовольняють потреби споживачів, та забезпечують обороноздатність нашої держави.

Ключові тези виступу Тетяни Ізовіт на галузевому Бізнесфорумі у Черкасах:

Про стан розвитку галузі
Нестабільна соціально-економічна ситуація 2019 р. зумовила сповільнення виробничих темпів (-7,5% у 2019 р. та ще -6,1% у 2020 р до попередніх років), а коливання курсу валют негативно вплинуло на показники галузевого експорту (-2,3% у 2019 р. та -9% у 2020 р.) До речі, понад 70% швейних та біля 30% взуттєвих підприємств виготовляють продукцію для відомих світових брендів – і це неабияк вдарило по ним. COVID безперечно поглибив негативний вплив, та за 4 місяці 2021 року є позитивна динаміка в цілому ‒ 109% (хоча ці показники і до попереднього дуже кризового року, у квітні-травні – піковий спад через запровадження жорсткого карантину.)

Про вплив Covid-19
Черговим підтвердженням важливості легкої промисловості стала пандемія. З березня 2020 року Асоціація разом з Урядом визначили та реалізували необхідні кроки для забезпечення медиків засобами індивідуального захисту. В Асоціації був створений ОперШтаб, який працював 24/7 та надавав інформацію державним та регіональним структурам, місцевій владі, щодо можливостей забезпечення ЗІЗами. У цей непростий час саме підприємства Черкащини відіграли важливу роль. Так, «Черкаський шовковий комбінат» упровадив у виробництво тканину з захисною мембраною, що забезпечує самий високий – 6-й клас захисту для медиків; у Черкасах запущено нове виробництво ЗІЗ – «Венето-Мед». І саме в Черкаській області, у Смілі , розташоване чи не єдине в Україні виробництво медичних масок ТМ СЛАВНА, за продукцією якого з початку світової пандемії «полювали» ведучі країни, включаючи Китай та Британію.

Що стримує розвиток галузі?
В першу чергу – КАДРИ – і сьогодні це може вирішуватись і на регіональному рівні. «В державному бюджеті передбачено 2,0 млрд. грн. на підготовку кадрів, майже половину – забезпечують регіональні бюджети. Ми просимо ОДА в цьому важливому питанні надати підтримку», – звернулась Т. Ізовіт до О. Скічка. «Вважаємо, що через регіональне замовлення мають витрачатися бюджетні кошти лише на затребувані спеціальності від роботодавців, у першу чергу – для промисловості!» – наголосила Ізовіт. Спікерка поділилася гарним прикладом з підготовки кадрів на підприємствах. У 2018 р. у Чернігові Асоціація «Укрлегпром» спільно з ІТС провела міжнародний тренінг з підготовки тренерів-операторів для швейних підприємств з різних регіонів України і тепер – як результат – на базі цього підприємства («ТК-СТИЛЬ»), та іншого – роботодавці самі готують швачок за 2 місяці й відразу у себе ж працевлаштовують. Тож Асоціація «Укрлегпром» продовжує системно працювати над реалізацією заходів «кадрової стратегії» для галузі, анонсованої у 2018 р.

Про діалог з владою та урядом
З 2017 р. започатковано «Промисловий діалог з Урядом», і саме з проблеми щодо сплати пайового внеску для промислових підприємств та її вирішення у м. Чернігові, а потім і у Хмельницькому, Львівському регіоні, – нарешті у 2020 р. народними депутатами це питання вирішено вже на рівні Закону. Також Т. Ізовіт зазначила:

  • прийнято Закон України про можливість 24-місячного розстрочення сплати ПДВ при ввезенні обладнання, причому не лише для легкої, а й для інших галузей економіки (ця норма діє і в поточному році);
  • ініційовано та прийнято ряд дерегуляційних заходів у сфері охорони праці та спрощення ведення бізнесу для підприємств легкої промисловості;
  • прийнято ЗУ щодо уніфікації митних ставок та текстильну сировину, що починає діяти вже з 01 липня.

Окремо Тетяна Ізовіт оголосила від Асоціації «Укрлегпром» подяку за підтримку депутатам Миколі Задорожньому, Максиму  Дирдіну, які були присутні на Форумі.

Про окремі рішення
Як уже зазначено вище, 19 лютого 2021 р. Верховною Радою України прийнято галузевий Закон України № 1261-ІХ «Про внесення змін до розділу ХІ Митного тарифу України щодо уніфікації ставок ввізного мита на товари легкої промисловості», який набере чинності вже з 1 липня 2021 року та стосуватиметься усіх споживачів текстильних матеріалів 50-59 гр. УКТ ЗЕД (волокна, пряжа, нитки, тканини, матеріали). Це результат кількарічної кропіткої роботи (узгоджень, експертних розрахунків, аналітичних обґрунтувань, листів, зустрічей, просування проекту ЗУ тощо) Асоціації «Укрлегпром» спільно з підприємствами сектору та органами державної влади. Адже, для виробництва галузевих товарів використовуються матеріали з понад 1500 підкатегорій УКТ ЗЕД. Також для вирішення ключової проблеми – детінізації та рівних умов на внутрішньому ринку Асоціацією «Укрлегпром» була розроблена обгрунтована пропозиція щодо переліків текстиля відповідно до п. 61 підрозділу 10 Розділу 20 Перехідних положень Закону України від 20.09.2020 р. № 129-IX. Пропозиції Асоціації «Укрлегпром» було ураховано прийняттям постанови КМУ від 22.07.2020 р. № 634, однак, як виявилось, постанову скасовано Урядом з невідомих причин.

Промисловий діалог бізнесу і влади
Своїми досягненнями, досвідом, думками про актуальні питання розвитку, впроваджені інновації та потенціал підприємств поділилися керівники черкаських компаній.

ПрАТ «Черкаський шовковий комбінат»
Про унікальний сьогодні в Україні комбінат розповіла Голова правління Ніла Мицик. ЧШК працює більше 50 років, виготовляє понад 70 артикулів тканин різного призначення, 400 працівників, переважно забезпечує роботою жінок. Підприємство щорічно сплачує до бюджетів та фондів обов’язкові платежі на суму понад 70 млн. грн., або 58 тис. грн. на одного працюючого. Інвестиції у придбання обладнання – понад 40 млн. грн. власних коштів на рік. У зв’язку з Ковідом спеціалістами ЧШК було розроблено та виготовлено тканину з медичною «дихаючою» мембраною для протидії інфекціям, а також захисту від бактеріологічного забруднення. Дана тканина сертифікована австрійською лабораторією, що зареєстрована в європейській асоціації з акредитації.

Стеблівська суконна фабрика Концерну «Ярослав»
«Це найстаріша українська ткацька мануфактура, діюча з 1818 року», – повідомив директор Микола Розломій. Компанією було проведено модернізацію та технічне переоснащення, побудовано нові цехи, закуплено сучасні ткацькі жаккардові станки.
До речі, пледи, скатертини, рушники від «Ярослав» – улюблені текстильні сувеніри й подарунки з України, що вже стали її національною візитівкою у світі.

ТОВ «Корсунь-Шевченківська швейна фабрика»
Підприємство представив директор Герман Марченко. Він повідомив, що історія підприємства починається з 1946 р. і цьогоріч відмічають 75-літній ювілей свого заснування. Фабрика розташована у центрі міста Корсунь-Шевченківський. За весь період існування тут прошивали різний асортимент: від дитячого одягу до постільної білизни. Останні 25 років співпрацюють з іноземними європейськими замовниками по схемі давальницької сировини. Відшивають спецодяг різного типу для автосервісів німецьких марок, обслуговування авіаліній та аеропортів, медицини, служби охорони та побутових сервісів.

ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО»
Директор Олександр Згіблов розповів про підприємство, зосереджене на двох виробничих майданчиках у м. Черкаси. Зараз тут працює 540 осіб. До державного та місцевого бюджетів сплачено податків у 2020 році – 30 729 тис. грн., у 2021 році вже сплачено – 22 733 тис. грн. З огляду на потреби держави та виклик часу, у минулому році прийнято рішення та власними силами запущено новий напрямок виробництва з пошиття засобів індивідуального захисту. В першу чергу для медичних працівників які ведуть боротьбу з КОВІДом і лікують наших людей.

ПрАТ «Леся Українка»
Директор Борис Кузнєцов представив український сучасний бренд жіночого одягу ТМ LESIА, зареєстрований у 1991 р. Нині Компанія має повний цикл: від розробки чотирьох за сезон дизайнерських колекцій – безпосередньо виробництва продукції – до розгалуженої мережі продажу (власні магазини LESIА, магазини-партнери, представництва). Сьогодні ПрАТ «Леся Українка» – це 3 швейні фабрики, 5 – країн експорту, 500 – роздрібних представництв, 200 000 моделей щороку.

ТОВ «Лавента»
Директор взуттєвого підприємства Леонід Яремюк наголосив увагу влади та присутніх на ключовій проблемі, що шкодить конкурентоспроможності продукції українських виробників на власному ринку – це відсутність обліку та контролю за продукцією, що реалізується споживачам. На жаль, ситуація погіршується, тут «панують» товари, завезені із заниженням митної вартості, контрабанда, «секонд-хенд». Участь у дискусії Форуму взяли також керівники ТОВ «Смілянська швейна фабрика» Василь Артеменко, ТОВ «Любава-Грація» Ніна Гавришевська, ПрАТ «Черкаський щовковий комбінат» Борис Тімонов, дизайнер Олеся Теліженко, директор Київського фахового коледжу прикладних наук Ганна Щуцька та інші.

Пропозиції влади для бізнесу
О. Скічко запропонував підприємцям допомогу в пошуку інвесторів і нових ринків збуту. А також додав, що готовий отримувати та реагувати на конкретні пропозиції і законодавчі ініціативи щодо стимулювання розвитку легкої промисловості. На запрошення Асоціації «Укрлегпром» до діалогу з бізнесом долучилися керівники регіональних митної та податкової служб.

Податкова політика
Цікавою аналітикою з учасниками Форуму поділився Антон Царюк – начальник Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області. Так, платники легкої промисловості Черкащини у 2020 році перерахували до бюджетів усіх рівнів 88 млн грн податків, а за 5 місяців п. р. ‒ 45 млн гривень. Було зазначено, що одним з головних проявів зацікавленості держави в успішній розбудові промисловості та сприянні поліпшенню інвестиційного клімату є вчасне бюджетне відшкодування ПДВ. Зміни в податковому законодавстві, прийняті для підтримки та розвитку платників, особливо в сучасних умовах дії карантину:
1. Покращення адміністрування і підтримки підприємств легкої промисловості у частині ПДВ та податку на прибуток.
2. Звільнення від оподаткування ПДВ на період дії карантину продукції легкої промисловості, наприклад: маски, халати ізоляційні, рукавички тощо (впровадження даної норми було ініційовано Асоціацією «Укрлегпром»). Головною особливістю звільнення від оподаткування вказаних товарів є те, що податковий кредит по матеріалах для виготовлення таких товарів залишається за відповідною ставкою ПДВ, по якій був придбаний.
3. До 1 січня 2035 року звільнено від оподаткування податком на прибуток протягом 5 років, отриманого внаслідок виконання інвестиційного договору, який укладається з інвестором зі значними інвестиціями.
4. Встановлено мораторій на застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у яких граничний строк реєстрації припадає на період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця, в якому завершується дія карантину.

Доступні податкові сервіси для платників
Податкова служба орієнтована на високий рівень якості сервісного обслуговування платників податків і цьому сприяє постійний розвиток та розширення переліку електронних сервісів, доступних для платників 24/7. Зокрема, платники мають можливість:
• отримати інформацію з 23 реєстрів Електронного кабінету платника (довідки, відомості, заяви та листування з різних питань оподаткування);
• дізнатися про свого бізнес партнера;
• продовжити термін дії кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки тощо.

Митна політика
«Робота регіональної Митниці щодо експортно-імпортної діяльності суб’єктів господарювання товарами легкої промисловості налагоджена та відбувається у штатному режимі», – поінформував начальник Митного посту «ЧеркасиЦентральний» Київської Митниці ДМСУ Євген Пікуль. Зовнішньоторговельний товарообіг в регіональному зрізі за минулий рік склав 6,6% та досяг 47,2 млн. дол. США. Причому, у регіоні імпорт перевищує експорт майже удвічі, що є загальною характерною закономірністю для України. Є.Пікуль зазначив, що триває реформування митної служби і з 1 липня відбудеться запуск Черкаської Митниці.

Сучасні експортні можливості для легкої промисловості
Тетяна Міськова – керівник Офісу розвитку підприємництва та експорту при КМУ детально висвітила тематику просування експорту для підприємств легкої промисловості. Розповіла про сучасний стан, проблеми і досвід, можливості, інструменти, навчання, новітні цифрові засоби, українські та міжнародні платформ для пошуку іноземних партнерів тощо. Ознайомила з успішними кейсами українських компаній та брендів у підкоренні зовнішніх ринків.

Фактаж по кадровому забезпеченню від Черкаського ОЦЗ
Результатами багаторічної співпраці з роботодавцями регіону, які провадять свою діяльність у легкій промисловості, поділився очільник обласного центру зайнятості Григорій Дендемарченко: «Враховуючи гостру потребу працедавців у кваліфікованих кадрах, ми пропонуємо послуги з організації професійного навчання безробітних громадян. Навіть ті, кому не доводилося мати справу зі швейною технікою, але мали велике бажання зрозуміти тонкощі цього ремесла, успішно оволодівали необхідними знаннями та йшли працювати на підприємства»

До діалогу з бізнесом долучилися народні депутати України
Микола Задорожній, виступаючи, відзначив, що з осені 2019 познайомився та активно співпрацює з галузевою Асоціацією «Укрлегпром». За цей час ознайомився з актуальними проблемами галузі, відвідав декілька текстильних, швейних, взуттєвих підприємств у різних регіонах України і пересвідчився, що галузь технологічна, має потенціал до зростання. За результатами зустрічей з керівниками підприємств та роботи з Асоціацією М. Задорожнім було ініційовано і разом з М. Дирдіним та іншими депутатами зареєстровано 28.11.2019 р. два галузевих законопроекти № 2508 та № 2509. Звернувся до учасників Форуму і народний депутат Олег Арсенюк, та як представник Комітету Верховної Ради України з питань соцполітики та захисту прав ветеранів, загострив увагу на проблемі працевлаштування людей з інвалідністю, зокрема, на підприємствах легкої промисловості.

Підсумки Бізнес-форуму
Підбиваючи підсумки, О. Скічко зазначив: «Першу ініціативу від легропромівців уже отримали. Вони наголошують на необхідності ухвалення Закону «Про Державний Прапор України», щоб уніфікувати колір, розмір і формат використання нашого стягу. Бо це – імідж держави. Питання особливо актуальне напередодні 30-річчя незалежності України. Відповідне звернення прямо на форумі передали присутнім народним депутатам», – сказав очільник області. Результатом бізнес-форуму стали пропозиція про співпрацю Черкаської ОДА та Асоціації «Укрлегпром» для сприяння системного ефективного розвитку галузі у регіоні; окремі напрацювання пропозицій щодо продовження системного вирішення актуальних «ТОП-7 питань легкої промисловості», а також можливість для людей, яких об’єднують спільні інтереси, обмінятися думками, пропозиціями, налагодити бізнес-зв’язки у форматі нетворкінгу.

www.facebook.com/ukrlegprom.org. ua/photos/pcb.822212311759276/82 2204438426730
www.facebook.com/ukrlegprom.org. ua/photos/pcb.822216391758868/82 2215401758967
Матеріали надано Асоціацією «Укрлегпром»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *